top of page

Блог учителя початкових класів

Дудар Лілії Миколаївни

Ласкаво прошу до мого блогу!

Тут Ви можете познайомитися з досвідом моєї роботи, взяти ідеї для створення власного портфоліо

Наш 2-А клас

Арабаджі Єгор Дмитрович

Березюк Анастасія Сергіївна

Варченко Максим Сергійович

Востріков Веніамін Валерійович

Дудар Іван Олегович

Качинський Андрій Ігорович

Кондратюк Марічка Володимирівна

Корабельнікова Аліна Русланівна

Марчак Олексій Валерійович

Наконечна Анастасія Андріївна

Ніколаєнко Оксана Андріївна

Нечет Нікіта Артемович

Онищук Іван Олексійович

Олійник Іванна Михайлівна

Олійник Дмитро Ігорович

 Оцабрик Валерія Олександрівна

Патик Дмитро Дмитрович

Попов Максим Сергійович

Руснак Вікторія Євгенівна

Сакал Евеліна Олександрівна

Фарина Аліна Василівна

Фарина Олексій Васильович

Яровий Данило Олександрович

Яровий Сергій Олександрови

Перший урок

 "Тепло моїх долонь і розуму, і серця я Україні милій віддаю"

День Українського козацтва

День Українського козацтва

Згальношкільна виставка

          "Духмяний цвіт моєї України"

Благодійна акція 

              """Подаруй книгу бібліотеці"

Родинне свято 

              """Андріївські вечорниці"

Вчитель. 13 грудня одне з великих та улюблених свят — день св. Андрія Первозванного або, як у народі на­зивають, свято Калити. Народні тра­диції міцно переплелися з релігійни­ми та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці». Готува­лись до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. Бо ж Пилипівський піст. І обов'язково пекли калиту — цю найвеличнішу ознаку свята. Пе­четься калита із прісного тіста у виг­ляді тонкого коржа. Бо ж рік «стон­шився». Посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком, і старші дівчата в цей вечір ворожили і на заміжжя: чи скоро їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали і якою буде погода.

Сьогодні й ми з вами повернемо трохи в минуле, щоб відчути красу та поезію древніх обрядів. Давайте ж завітаємо до однієї з українських хат, де на нас вже чекають гостинні гос­подарі.

Поспішаймо, дівчатонька

 Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Господиня.

Ось наліпимо вареничків,

Біленьких, пухкеньких,

 Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Щоби вони разом з нами

 Гарно святкували.

Андріївські вечорниці

 Піснею стрічали.

Чути стукіт у двері.                                                      

 

Дівчата. Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут.    

Господиня. Та це вам почулося!                                    

Дівчата ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати.                                                              

1-ша дівчина (руки в боки). Признавайся, що ти хотів нам зробити?

Гриць. Ну, двері підперти, щоб не відчинялися!          

2-га дівчина. А ще що?                                                  

Гриць. Ще, ще! Ну, віник прив'язати до стріхи!           

3-тя дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити?    

                      Покараємо тебе! Дівчата, викупаймо його у воді!        

Гриць. Дівчатка, відпустіть! Відпустіть! Я більше       

не буду!                                                                               

Врешті виривається, заправляє сорочку в  штани і гордо співає на українську народну мелодію «Ой, джигуне, джиґуне».                                          
       Чи я, тату, не доріс,                                                           

       Чи я, тату, переріс,                                                            
       Чи не рублена хата,       

       Що не люблять дівчата?               
Дівчата перешіптуються, сміються і повторюють останні слова пісні.   

Дівчата. Не просись і не жалійся, все одно не відпустимо.       

1-ша дівчина. Ми для вас старалися, вареники ліпили!  

Гриць. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних хлопців приведу.                            

Дівчата. Правда, приведеш?                                         

Гриць. Їй Богу, приведу!                                               

Дівчатка. Веди.                                                              

Гриць іде до дверей, а дівчата стають по другий бік лави.   

Гриць. Хлопці, ану всі сюди! 

Дівчата (пританцьовуючи).

До нас, парубочки,    бо в нас вечорниці.

А в нашої господині    тисові полиці

Пісня «Добрий вечір, дівчатонька»

Гриць. Дівчата,  а що ви робите? 

Господиня. Вареники ліпимо

Пісня «Ой варенички у сметані»

  Ось вам квасоля в ситі, перелущіть і переберіть, а дівчата вареники доліплять.

Господиня. От хлопці молодці, швидко впоралися, всю квасолю перелущили.

  Піснюя- танець«По дорозі жук».

 Ось погляньте, любі гості, яку я вам калиту виробила. Треба її в піч посадити, щоб випеклася, рум'яною стала. Але спочатку промовимо прохання до вогню:

Гори, вогонь, ясно,               '

Спечи нам калиту красну.

Діти повторюють.

Господиня. А  перш ніж саджати калиту в піч, дорогу до неї кроплять водою, промовляючи:

Водице - студенице

Окропи калиті дорогу

Аж від печі та до стелі,

               Щоб ми були веселі.                                                  

Господиня. А водичкою, що залишилася, вмиваю ваші личка, аби були гарні та красні. (Вмиває.)

Поки печеться калита, розкажу вам те, що часто чула від моєї бабусі. І в них були вечорниці, де вони і пряли, і вишивали, і пір'я дерли. І обов'язково жартували,  веселились і співали гарних пісень, бо пісня українська, як душа народу. Може й хлопці нам щось заспівають?

Хлопці виконують пісню. «Ой, що ж то за шум учинивсяч»

А у гру пограємо?

Хлопці. Пограємо!

Українська народна гра «Микита».    

Йде по вулиці Микита,

На дуді він грає дітям.

 Микита, Микита

Наш веселий Микита.

Проводиться гра "Козаки".

Дівча тримає на виделці один пиріжок. До умовної лінії вибігають хлопці і кажуть:

"Раз, два, три, ми нижні!" До них вибігають ще два хлопці. Нижні беруть верхніх на

плечі і за сигналом біжать до пирога. Двоє перших стають козаками і мають право з'їсти

пиріжок, розломивши його. Гра повторюється.

Господиня. Ну й розвеселили ви мене, забула про калиту.(Заглядає в піч)
Ой, та вона вже спеклася.
Рум'яна та ясна,
На весь світ прекрасна!
Господиня бере калиту і промовляє:
Добрий вечір! З калитою
Будьте здорові!
З калитою золотою,
З пресвітлим святом Андрія!

Діти. Ой калита, калита!

Із чого ти вилита?

 Господиня. З жита сповита,

Сонцем налита,        

 Для красного цвіту,

 По білому світу!

1-й хлопець.

І, нарешті, калита,

Наче сонце, золота,

Хто вкусить калити хоч раз,

 Той буде першим серед нас.

Нумо, хлопці і дівчата,

 Хто з нас буде починати?

 2-й хлопець. Ой громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути

 їду, їду я до річки,

            Ой, дайте вкусити калити хоч трішки.

 ГОСПОДИНЯ: Тоді витанцюйте коня! Проводиться гра «Калита».

Господиня виносить рогач та коцюбу і ставить обережно навхрест, так, щоб коцюба  була зверху.

ГОСПОДИНЯ: Танцюйте від порога! Хто зачепить коцюбу, чи помилиться в танці, той не отримає «коня».

Дівчатка співають пісню «Сидить зайчик», поступово пришвидшуючи

Хлопчики по черзі перестрибують через коцюбу і рогач, а потім танцюють, довільно

 (Хід гри відбувається біля калити, яку охороняє пан Калитинський)

Або:

— Їду, їду калиту кусати.

— А ти хто?

— Я Коцюбенко. А ти?

— А я Калитенко. Ти звідки?

— Я з Голованівська.

— Чого хочеш від нас?

— Калиту кусати.

— Чи вмієш калиту дістати?

— І вмію, і знаю, і конем білим доскакаю.

— Де тобі на коні скакати, коли не вмієш сам стрибати? Ану, підстрибни!

Дівчина. Людоньки! Людоньки! А мені можна?

Різні голоси. Що можна?                                               

Дівчина. Та відкусити кусок калити.

Голоси. А навіщо?

Дівчина. Як і всі, хочу щастя знайти.

Хлопець. Ну, ну, кусай, кусай та всіма зубами,

Щоб найщасливіша була поміж нами.

Дівчата, а де ж ваші вареники?

Господиня. А ось вам_вареники! Ставить макітру.

 Пісня «Наші хлопці вареників хочуть» Стук у двері

Господиня (здивовано). І хто там ще в такий час? Ідемо, подивимося.

Відчинивши двері, злякано тікає. Застрибує Чорт.

 Чорт. Всі святкуєте?     Всі гуляєте?

   Мене, красеня-Андрія,

    Навіть не згадаєте.

   Я — чорт Андрій,              -

        Андрій був батько,

Андрон був дід,

 Андрій був дядько.

 Династія вся загранична

 І бездоганно блискавична.

Ану, в цю ж мить стіл накривайте

І калитою пригощайте! Звертається до господині

 Бо як не станеш пригощати,

Рознесу всю твою хату.

 Всю челядь позабираю,

В чортенят понаряджаю.

Ну то як? Готово? Ні?

Господиня. Чорте, Чорте! Постривай,

 Ти мене не підганяй.

Є для тебе калита,

 Із мукички вилита!

Треба ще її дістать,

 Гарно вгору пострибать.

Як дістанеш її там,

То з'їси її всю сам!

У цей час діти замінюють калиту на іншу, зробле­ну з  пап 'є-маше. Чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуб.

 Чорт. Ой-ой-ой! Ви мене обдурили,

           Мої зуби обломили. Плаче.

Господиня. Ну, годі тобі, Чорте, плакать. Ось завдання тобі від дітей, відгадай. Загадки.

Що у світі найсильніше? (Вода.)

 На чиїх полях трава не росте? (На крисах капелюха.)

Спортивна гра з перешкодами.

Чорт врешті добирається до калити, хапає її та їсть.

От дякую, що і мене пригостили. А я вашим Андріям гостинців приніс. Але нехай їх виграють .Виходьте наперед. Я  зав’яжу  вам хусточкою очі. Гостинці розкладаю по підлозі. А тоді розкручую вас. І хто перший їх збере, той і матиме.

Ха-ха-ха! Ти бачиш, подумали  що я  віддам їм гостинці, от смішні!

Господар.А ну, геть звідсіль , якщо не вмієш гратися!

Чорт. Ой, вай, я більше так не буду.

Господиня. Послухайте, ми ж сьогодні  Андрійкам не співали.

Пісня «З’їж , Андрійку, пиріжок»

З'їж, Андрію, пиріжок

Він дуже смачненький.

А у ньому всередині

Мачок дрібненький.

 

Чи ти, дівко, зроду-віку

Пирогів не їла,

Що ти свої пироги  клоччям начинила.

 

Нехай тебе лихий знає

З цими пирогами.

Ти би краще розкидала

Їх помежи псами.

 

Ой, Андрію, муку сію,

Гречаники печу.

Я такими Андріями

Через плоти мечу.

 

Ой скажіть нам, люди добрі,

Чим Андрій хворіє.

На роботі замерзає,

Біля миски пріє.

 

Наше слово щире, щире, без прикрас:

Спасибі, Андрію, за свято для нас.

Обряди і звичаї хай оживають

І душу народу завжди звеселяють.

Андрій. Хай Ганни, і Сави, і Варвари

Знаходять, шукаючи, пари.

Хай завжди і всюди в народу-творця

Праця і свято ідуть без кінця.

 

Так чи інакше, наш Голованівськ

Віддавна святкує Андрія.

Ми показали, як колись жило

Без будинків культури

Українське село.                                

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо-хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

Господиня Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі!

Нехай ніколи не гасне вогонь ваших сердець на добро та радість  людям!

Пісня «Грає сонце »

Благодійна акція 

              """Іграшка для малечі"

         """Новорічні пригоди"

З Новий роком і Різдвом Христовим вітаємо: 

Щастя, миру і здоров'я бажаємо, 
Хай у Вашому житті не метуть метелиці, 
Хай у щасті і добрі все життя простелиться. 
Хай горіння і натхнення Вас не залишає, 
Щирість, радість і завзяття Вам Бог посилає. 
Куті смачної, коляди голосної, 
Всіх благ на кожному кроці 
У Новому році!

bottom of page